Виберіть мову

+38 (096) 27 47 317 juristlviv@i.ua

Поняття права власності на землю

право власности на землюПраво власності на землю — один з визначальних інститутів в земельному праві. Відносини, пов’язані з правом власності — це основа виникнення інших земельних відносин. Право власності в юридичному сенсі слід розуміти як форму закріплення економічних відносин щодо володіння, користування та розпорядження об’єктами власності, які закріплені цивільним законодавством. Поняття права власності на землю взаємопов’язане з загальними положеннями права власності, і врегульовано ст.78 ч.1 Земельного кодексу України, де сказано, що під правом власності на землю слід розуміти право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися земельною ділянкою.

Право власності на землю

Право власності на землю має два значення і розглядається як правовий інститут і як правомочності власника. До правовому інституту належать норми, що регулюють відносини, предметом яких є власність на землю, а правомочності власника включають в себе права з користування, розпорядженню і володінню земельною ділянкою.

Права власності на землю

Громадянин України має право користуватися природними об’єктами держави. Дане право закріплено в Конституції України. Придбання та реалізація свого права власності на землю проводиться тільки згідно земельного законодавства.
Виникнення такого права можливе лише при певних юридичних фактах, які можна розділити на первинні та похідні. До первинного відносять землю, яка знаходиться у державній власності. До похідного відносять перехід права власності згідно акту розпорядження землею, договору оренди, купівлі-продажу, міни. Виникнення права власності у громадянина можливе тільки після державної реєстрації (ст.125 ЗК України).